Новини

Низка національних стандартів, гармонізованих з міжнародними стандартами методом підтвердження, набудуть чинності з 01 травня 2020 року.

Про це йдеться в наказах Національного органу стандартизації.

Так, наказ № 70 від 17 березня 2020 року затверджує стандарти:

• ДСТУ ISO 760:2020 (ISO 760:1978, IDT) Визначення води. Метод Карла Фишера (загальний метод) — Вперше;
• ДСТУ ISO 787-9:2020 (ISO 787-9:2019, IDT) Загальні методи випробування пігментів і наповнювачів. Частина 9. Визначення pH-суспензії у воді — Вперше;
• ДСТУ ISO 787-13:2020 (ISO 787-13:2019, IDT) Загальні методи випробування пігментів  і наповнювачів. Частина 13. Визначення вмісту водорозчинних сульфатів, хлоридів і нітратів — На заміну ДСТУ ISO 787-13:2015 (ISO 787-13:2002, IDT);
• ДСТУ ISO 787-14:2020 (ISO 787-14:2019, IDT) Загальні методи випробування пігментів і наповнювачів. Частина 14. Визначення електричного опору водної витяжки — Вперше;
• ДСТУ ISO 787-15:2020 (ISO 787-15:2019, IDT) Загальні методи випробування пігментів і наповнювачів. Частина 15. Порівняння світлостійкості подібних за типом кольорових пігментів — Вперше;
• ДСТУ ISO 787-17:2020 (ISO 787-17:2019, IDT) Загальні методи випробування пігментів і наповнювачів. Частина 17. Порівняння розбілювальної здатності білих пігментів — Вперше;
• ДСТУ ISO 787-25:2020 (ISO 787-25:2019, IDT) Загальні методи випробування пігментів і наповнювачів. Частина 25. Порівняння кольору в повному тоні білих, чорних і кольорових пігментів. Колориметричний метод
  — Вперше;
• ДСТУ ISO 787-28:2020 (ISO 787-28:2019, IDT) Загальні методи випробування пігментів і наповнювачів. Частина 28. Визначення загального вмісту поліхлорованих дифенілів (ПХД) методом розчинення, очищення
  та ГХ-МС — Вперше;
• ДСТУ ISO 1518-1:2020 (ISO 1518-1:2019, IDT) Фарби та лаки. Визначення стійкості до дряпання. Частина 1. Метод постійного навантаження — На заміну ДСТУ ISO 1518-1:2015;
• ДСТУ ISO 1518-2:2020 (ISO 1518-2:2019, IDT) Фарби та лаки. Визначення стійкості до дряпання. Частина 2. Метод змінного навантаження — На заміну ДСТУ ISO 1518-2:2015;
• ДСТУ ISO 2555:2020 (ISO 2555:2018, IDT) Пластмаси. Смоли в рідкому стані або у вигляді емульсій чи дисперсій. Визначення умовної в’язкості ротаційним віскозиметром з циліндричним шпінделем — Вперше

Повний текст наказу доступний за посиланням

Наказ № 71 від 18 березня 2020 року затвердив стандарти:

• ДСТУ EN ISO 105-B04:2020 (EN ISO 105-B04:1997, IDT; ISO 105-B04:1994, IDT) Матеріали текстильні. Метод випробування на стійкість фарбування. Частина В04. Стійкість фарбування до атмосферних впливів. Випробування на вицвітання із застосуванням ксенонової дугової лампи— Вперше;
• ДСТУ EN ISO 105-C10:2020 (EN ISO 105-C10:2007, IDT; ISO 105-C10:2006, IDT) Матеріали текстильні. Метод випробування на стійкість фарбування. Частина С10. Стійкість фарбування до прання з використанням мила або мила і соди — Вперше;
• ДСТУ EN ISO 4921:2020 (EN ISO 4921:2001, IDT; ISO 4921:2000, IDT) Трикотаж. Основні поняття. Словник термінів — Вперше;
• ДСТУ EN ISO 8388:2020 (EN ISO 8388:2003, IDT; ISO 8388:1998, IDT) Трикотажні полотна. Види. Словник термінів — Вперше;
• ДСТУ EN ISO 17131:2020 (EN ISO 17131:2012, IDT; ISO 17131:2012, IDT) Шкіра. Метод ідентифікації шкіри за допомогою мікроскопа — Вперше;
• ДСТУ EN ISO 17694:2020 (EN ISO 17694:2016, IDT; ISO 17694:2016, IDT) Взуття. Методи випробування верху взуття та підкладки. Стійкість до вигину — Вперше;
• ДСТУ EN ISO 17697:2020 (EN ISO 17697:2016, IDT; ISO 17697:2016, IDT) Взуття. Методи випробування верху, підкладки та вкладних устілок. Міцність шва — Вперше;
• ДСТУ EN ISO 17698:2020 (EN ISO 17698:2016, IDT; ISO 17698:2016, IDT) Взуття. Методи випробування верху взуття. Стійкість до розшарування
  — Вперше;
• ДСТУ ISO 4044:2020 (ISO 4044:2017, IDT) Шкіра. Хімічні випробування. Готування зразків для хімічного аналізу — Вперше;
• ДСТУ ISO 4098:2020 (ISO 4098:2018, IDT) Шкіра. Хімічні випробування. Метод визначення водорозчинних речовин, водорозчинних неорганічних речовин і водорозчинних органічних речовин — Вперше;
• ДСТУ ISO 4684:2020 (ISO 4684:2005, IDT) Шкіра. Хімічні випробування. Метод визначення вмісту летких речовин — Вперше;
• ДСТУ ISO 5403-1:2020 (ISO 5403-1:2011, IDT) Шкіра. Методи визначення водонепроникності м’якої шкіри. Частина 1. Метод багаторазового лінійного стиснення (пенетрометр) — Вперше;
• ДСТУ ISO 5403-2:2020 (ISO 5403-2:2011, IDT) Шкіра. Методи визначення водонепроникності м’якої шкіри. Частина 2. Метод багаторазового кутового стиснення (за Мейсером) — Вперше;
• ДСТУ ISO 17693:2020 (ISO 17693:2004, IDT) Взуття. Методи випробування верху взуття. Стійкість до розтягування — Вперше;
• ДСТУ ISO 17696:2020 (ISO 17696:2004, IDT) Взуття. Методи випробування верху взуття, підкладки та вкладних устілок. Міцність до роздирання — Вперше;
• ДСТУ ISO 17699:2020 (ISO 17699:2003, IDT) Взуття. Методи випробування верху взуття та підкладки. Паропроникність і водопоглинання — Вперше;
• ДСТУ ISO 17700:2020 (ISO 17700:2019, IDT) Взуття. Методи випробування матеріалів верху взуття, підкладки та вкладних устілок. Стійкість забарвлення до тертя — Вперше;
• ДСТУ ISO 17704:2020 (ISO 17704:2004, IDT) Взуття. Методи випробування верху взуття, підкладки та вкладних устілок. Стійкість до стирання — Вперше;
• ДСТУ ISO 17707:2020 (ISO 17707:2005, IDT) Взуття. Методи випробування підошов. Стійкість до багаторазового вигину — Вперше;
• ДСТУ ISO 17709:2020 (ISO 17709:2004, IDT) Взуття. Місце відбирання проб, готування і тривалість кондиціонування проб та зразків для випробування — Вперше;
• ДСТУ ISO 18895:2020 (ISO 18895:2006, IDT) Взуття. Методи випробування геленків. Стійкість до втоми — Вперше;
• ДСТУ ISO 18896:2020 (ISO 18896:2018, IDT) Взуття. Методи випробування геленків. Жорсткість у поздовжньому напрямку — Вперше;
• ДСТУ ISO 20865:2020 (ISO 20865:2002, IDT) Взуття. Методи випробування підошов. Енергія стиснення — Вперше;
• ДСТУ ISO 20866:2020 (ISO 20866:2018, IDT) Взуття. Методи випробування устілок. Стійкість до розшарування — Вперше;
• ДСТУ ISO/TR 20879:2020 (ISO/TR 20879:2007, IDT) Взуття. Вимоги до характеристик деталей взуття. Верх взуття — Вперше;
• ДСТУ ISO/TR 20880:2020 (ISO/TR 20880:2007, IDT) Взуття. Вимоги до характеристик деталей взуття. Підошви — Вперше;
• ДСТУ ISO/TR 20881:2020 (ISO/TR 20881:2007, IDT) Взуття. Вимоги до характеристик деталей взуття. Основні устілки — Вперше;
• ДСТУ ISO/TR 20882:2020 (ISO/TR 20882:2007, IDT) Взуття. Вимоги до характеристик деталей взуття. Підкладка та вкладні устілки — Вперше;
• ДСТУ ISO/TR 20883:2020 (ISO/TR 20883:2007, IDT) Взуття. Вимоги до характеристик деталей взуття. Геленки — Вперше;
• ДСТУ ISO 22652:2020 (ISO 22652:2002, IDT) Взуття. Методи випробування основних устілок, підкладок та вкладних устілок. Стійкість до поту — Вперше

Повний текст наказу доступний за посиланням.

– Основна теза: Захворів – сиди вдома. 

Не варто ризикувати власним здоров’ям та здоров’ям інших. 

– У разі погіршення стану – потрібно звернутись до свого сімейного лікаря 

– Керівнику потрібно забезпечити недопущення перебування на робочому місці працівників з симптомами гострого респіраторного захворювання, підвищеної температури тіла та особливо осіб, що повернулись з відпустки або з відрядження з країн, в яких були зареєстровані випадки COVID-19. 

Діагностика. Як визначити на початкових стадіях коронавірус? 

– На початковій стадії коронавірус має такі ж симптоми, що і інші гострі вірусні захворювання. Визначити можуть тільки спеціальні тести. 

– Найпоширенішими симптомами є головний біль, кашель, лихоманка та утруднення дихання, в деяких випадках – діарея або кон’юнктивіт. 

– Новий штам коронавірусу може викликати тяжку форму пневмонії. В цьому його небезпека. 

– Важливо! Вчасне діагностування. Так як за симптоматикою коронавірус нічим не відрізняється від інших вірусних хвороб, то важливо відразу звернутись до лікаря. Якщо ви протягом останні 14 днів повернулись із країни, в якій зафіксовані випадки коронавірусу або ж спілкувались із людиною, яка контактувала із тим, хто прибув до України з країн де зафіксовані випадки коронавірусу – відразу попередьте про це свого сімейного лікаря. Надалі – лікар має алгоритм дій, що робити.

Хто є групою ризику? 

– Перебіг хвороби залежить від імунітету людини. Вразливою групою є люди похилого віку та люди із хронічними хворобами і слабким імунітетом, вони більш схильні до розвитку важких захворювань. Також після фіксації випадків коронавірусу вразливою групою є медичні працівники. 

– Контактна особа при випадку COVID-19 – особа, яка наразі не має симптомів, але яка 

контактувала, або ймовірно контактувала із особою, хворою на COVID-19. 

Особи, які мали прямий фізичний контакт з хворим на COVID-19 

(наприклад, через рукостискання) 

– Особи, що мали незахищений прямий контакт із інфекційними 

виділеннями (наприклад через кашель, торкання використаних паперових хустинок 

голими руками тощо) 

– Особи, які контактували особисто з хворими на COVID-19 на відстані до 

2 метрів та більше 15 хвилин 

– Особи, які перебували у закритому середовищі (наприклад, аудиторія, 

кімната для переговорів, зал очікування лікарні тощо) з хворими на COVID-19 на 

відстані до 2 метрів та більше 15 хвилин 

– Пасажири літака, які сиділи на відстані двох місць (у будь-якому 

напрямку) від хворого на COVID-19, супутники або особи, які надають догляд та члени екіпажу, що обслуговують в тій частині літака, де розміщений індексний випадок[4] 

(якщо тяжкість симптомів або пересування хворого вказують на більш велику 

експозицію, контактними можуть вважатися всі пасажири секції або всі пасажири 

Як можна заразитися, Як передається вірус? 

– Наразі відомо, що новий коронавірус передається краплинним та контактним шляхами. 

– Вірус не циркулює у повітрі. Він не здатний переміщатись на далекі відстані. Він є тільки в крапельках, які людина видихає під час кашлю чи чханню. Відстань – це гарантія безпеки. Це фактор переривання епідемічного ланцюга. Тому, заразитись неможливо навіть від інфікованої людини, якщо ви не знаходитесь безпосередньо поруч із інфікованим (нагадуємо, це максимум – 1,5-2 м). 

– На поверхнях вірус може жити близько 3 годин. Тому важливо дезінфікувати поверхні, ручки дверей і т.д. 

– Переважає контактний шлях, коли вірус потрапляє на слизові оболонки носа, очей через руки або інші предмети (хустинку, рукавиці) після торкання до об’єктів (тварин, м’яса, риби, дверних ручок, поручнів), що забруднені виділеннями із дихальним шляхів хворого чи інфікованого. 

– Краплинним шляхом вірус передається від людини до людини під час кашлю або чхання у тісному контакті, коли утворюються краплі діаметром понад 5 мкм. Коронавіруси не здатні зберігати інфектогенність (заразність) під час передавання на далекі відстані. Тому тісним контактом вважають відстань менше 1 м. 

Як довго вірус живе на поверхнях? 

– За попередньою інформацією вірус може виживати на поверхнях лише протягом 3 годин. Прості дезінфікуючі засоби можуть вбити вірус, унеможливлюючи зараження людей. 

Рекомендації як убезпечити себе від зараження: 

1. Ретельно і часто мийте руки з милом чи обробляйте їх антисептиком. 

Миття рук з милом: 

– тривалість процедури — 20–40 с; 

– вода має бути теплою (комфортної температури), а не холодною чи гарячою; 

– обов’язкова процедура, якщо руки видимо забруднені, після приходу з вулиці, перед прийомом їжі, після відвідування туалету, якщо відсутній антисептик для рук; 

Обробка рук спиртовмісним антисептиком: 

– спиртовмісний антисептик для рук — розчин із вмістом спирту 60–80% або із 2% хлоргексидину (інші засоби, що реалізують як «антисептик для рук», наприклад настій ромашки або розчини із 40% вмістом спирту, не є такими); 

– антисептик має покривати всю поверхню шкіри рук (в середньому на одну обробку слід використовувати 3 мл розчину, а це 24–27 «пшиків» кишеньковим диспенсером, тому рекомендовано його просто наливати в долоню); 

– тривалість обробки — близько 30 с; 

– особливу увагу приділіть нігтям (там накопичується найбільше бруду); 

– обов’язкова процедура в разі будь-яких контактів із (потенційно) забрудненими об’єктами; 

– у разі частого користування антисептиком застосовуйте крем для рук, щоб уникнути підсушування та утворення тріщин шкіри; 

– контролюйте доступ маленьких дітей до антисептика (він містить спирт і токсичний для прийому всередину). 

2. Уникайте скупчення людей. 

3. Якщо ви захворіли, залишайтеся вдома і зверніться до лікаря. 

4. Використовуйте захисну маску: 

– обов’язково — якщо захворіли і маєте респіраторні симптоми (кашель, нежить); 

– якщо перебуваєте у місцях великого скупчення людей — з метою додаткового захисту. 

Використовуйте маску правильно: 

– вона має покривати ніс і рот; 

– вона має щільно прилягати, без відступів по краях; 

– заміняйте маску, щойно вона стала вологою; 

– не чіпайте зовнішню частину маски руками, а якщо доторкнулися, помийте руки з милом чи обробіть спиртовмісним антисептиком; 

– заміняйте маску щочотири години; 

– не використовуйте маску повторно. 

Додаткові рекомендації працівникам на об’єктах харчування 

– По термообробці необхідно суворо дотримуватись існуючих вимог до приготування страв. 

– Миття посуду повинно проводитись строго по інструкції: 

 o видалення залишків їжі. 

 o миття щіткою за температури води 50 градусів з миючими засобами. 

 o миття з додаванням дез. розчину у іншій ємності (ванні). 

 o ополіскування під проточною водою температурою не менше 65 градусів – це також в окремій    ємності. 

 o просушування на спеціальних полицях. 

Додаткові матеріали щодо запобігання поширенню коронавірусу:

• 7 порад для захисту від нової коронавірусної інфекції
• Коронавірус: профілактика інфікування і поширення
• Як себе захистити від вірусних інфекцій

Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 2141-14/3740-07 від 24.01.2020 року ДП “Чернігівстандартметрологія” оприлюднює річну фінансову звітність за 2019 рік.

Інформація доступна за посиланням

Що таке система НАССР і на яких принципах вона заснована? Як виглядають ДСТУ? Де та за допомогою яких приладів повіряють засоби вимірювальної техніки?

На ці та чимало інших запитань одержали відповіді студенти Чернігівського національного технологічного університету, відвідавши державне підприємство «Чернігівстандартметрологія» – повідомив його директор Валентин Бакуменко.

«Студенти навчаються за спеціальністю «Харчові технології». Тому цікавилися процесом впровадження систем управління безпечністю харчової продукції,» – зазначив він.

Крім того, молодь щодня купує та готує їжу, є користувачами засобів вимірювальної техніки. Студенти поставили чимало питань щодо випробувань харчової продукції та продовольчої сировини у відповідній лабораторії підприємства.

Фахівці ДП «Чернігівстандартметрологія» розповіли, яким чином повіряються лічильники тепла, як захистити себе від обважування, як проходить добровільна сертифікація продукції.

«Співпраця з навчальними закладами міста триває вже багато років. Студенти приходять на екскурсії та практику, одержуючи знання не тільки з книжок», – наголосив Валентин Бакуменко.

Із 1 грудня 2019 року в Україні набрав чинності новий національний стандарт ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT) «Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-якої організації в харчовому ланцюгу».

Про це повідомила начальник відділу стандартизації та систем управління ДП «Чернігівстандартметрологія» Тетяна Федченко.

«Національний стандарт ухвалений наказом Національного органу стандартизації № 340 від 31 жовтня 2019 року», – сказала вона.

Цим же наказом із 01 липня 2021 року скасовується чинність стандарту ДСТУ ISO 22000:2007 Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-яких організацій харчового ланцюга (ISO 22000:2005, IDT). Перехідний період необхідний, аби підприємства встигли ознайомитися з вимогами стандарту, підготувати потрібні документи та адаптувати виробництво.

Крім того, наказом № 340 в Україні вперше ухвалено низку стандартів, що окреслюють

програми-передумови безпечності харчових продуктів, а також вимоги до органів, що забезпечують аудит і сертифікацію систем управління безпечністю харчових продуктів:

– ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT) Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-якої організації в харчовому ланцюгу – На заміну ДСТУ ISO 22000:2007;

– ДСТУ ISO/TS 22002-1:2019 (ISO/TS 22002-1:2009, IDT) Програми-передумови безпечності харчових продуктів. Частина 1. Виробництво харчових продуктів – Вперше;

– ДСТУ ISO/TS 22002-2:2019 (ISO/TS 22002-2:2013, IDT) Програми-передумови безпечності харчових продуктів. Частина 2. Громадське харчування – Вперше;

– ДСТУ ISO/TS 22002-3:2019 (ISO/TS 22002-3:2011, IDT) Програми-передумови безпечності харчових продуктів. Частина 3. Сільське господарство – Вперше;

– ДСТУ ISO/TS 22002-4:2019 (ISO/TS 22002-4:2013, IDT) Програми-передумови безпечності харчових продуктів. Частина 4. Виробництво паковання для харчових продуктів – Вперше;

– ДСТУ ISO/TS 22002-6:2019 (ISO/TS 22002-6:2016, IDT) Програми-передумови безпечності харчових продуктів. Частина 6. Виробництво кормів і харчових продуктів для тварин – Вперше;

– ДСТУ ISO/TS 22003:2019 (ISO/TS 22003:2013, IDT) Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до органів, що забезпечують аудит і сертифікацію систем управління безпечністю харчових продуктів – На заміну ДСТУ-П ISO/TS 22003:2009.

Чинність попереднього стандарту ДСТУ-П ISO/TS 22003:2009 Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до органів, що здійснюють аудит та сертифікацію систем управління безпечністю харчових продуктів (ISO/TS 22003:2007, IDT) втрачається з 1 липня 2021 року.

Переглянути повний текст наказу № 340 можна за посиланням.

Чернігівські фахівці взяли участь у вебінарі на тему: «Угода АСАА: крок назустріч».

Про хід заходу повідомив генеральний директор державного підприємства

«Чернігівстандартметрологія» Валентин Бакуменко.

Угода АСАА (її ще називають «промисловим безвізом») – це визнання еквівалентності системи технічного регулювання та оцінки відповідності європейській, що дозволить виробникам промислової продукції отримувати необхідні сертифікати в Україні, а не їхати в ЄС у пошуках офіційного представника (резидента ЄС), який може тримати цей сертифікат.

Передбачається, що дія Угоди охопить як мінімум п’яту частину українського експорту і з часом її сфера буде розширюватися.

Підписання та набрання чинності Угоди входить до пріоритетних завдань Уряду України на 2020 рік.

«Вебінар, організований Міністерством економіки, мав на меті аналіз поточного стану підготовки до «оціночної місії» європейської сторони, яка передує укладанню Угоди АСАА, обговорення перебігу організаційних робіт з розвитку необхідної інфраструктури,» – пояснив Валентин Бакуменко.

На запитання учасників заходу відповіли представники Мінекономіки та галузевих підприємств.