Історія державного підприємства „Чернігівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології і сертифікації”
Із 1623 по 1785р. місто Чернігів мало магдебурзьке право. Нагляд за торгівлею, мірами, цінами і збір податків були у віданні магістрату. Податки він стягував у т.ч. і з мір і ваг.
У Чернігові дивом зберігся дореволюційний будинок мір і ваг, побудований у середині 19 століття по кресленнях чернігівського губернського архітектора Антона Карташевского (фото вище). Приміщення було побудовано на базарній Олександрівскій площі (урізаним варіантом якої зараз є Центральний ринок), а зараз знаходиться на території ретрансляційного телевізійного центру. Вірніше, до післявоєнного часу дожила тільки цегельна коробка цього будинку (8 на 8 м). Вона була відремонтована, надбудовано другий поверх. У цьому будинку розміщалися “Червоний куточок” і підсобні приміщення.
До речі, будинок для мір і ваг був частиною цілого комплексу будинків по краю Олександрівської площі, але єдиний уцілів. У “Нарисі історії міста Чернігова 907-1907” (обл. архів) є згадування про те, що в другій половині 19 століття міська влада Чернігова з метою збільшення доходів здавала будинок мір і ваг, серед іншого майна, в оренду.
У вересні 1918 року вийшов Декрет про введення в СРСР міжнародної метричної системи мір і ваг.
Організоване при Радянській владі (1924р.) Чернігівське відділення київської “Восьмої перевірочної палати мір і ваг” розташовувалася (за адресою на одному з документів) на розі Гончої і Сіверянської (Горького і Коцюбинського). На цьому перехресті будинків тих часів не збереглося. Адреса 1926 року — вул. Леніна, №3 (по іншому документу, №1).
Наявні документи того часу з обласного архіву є фрагментами циркулярів НКВС про прискорення переходу на метричну систему мір, викликів на різні засідання “окрметркомисії” і т.д. Один з деяких повних документів серед них — таке повідомлення:
“До управителя палати.
Згідно з вашим розпорядженням мною 15 цього січня (1926р.) була проведена ревізія по крамницях та рундуках на Червоній базарній площі.
…Доповідаю, що мною заарештовано 17 кухлів, які здані під охорону комендантові базаркому.
З цих 17 кухлів – 6 заарештовано в двох крамницях Ларька, чотири – у крамницях Ц.Р.К., а останні – у приватних торговців.
З цих п’яти протоколів на приватних торговців складено тільки – два тому, що коли я почав провадити ревізію в районі базару й заарештував першу пару кухлів – всі торговці почали або тікати з кухлями до будинку, або поховали їх.
Тимофієв.”
Головна палата мір і ваг з її регіональними установами була у віданні НКВС до 1938 року, але з перервою (з 1930 по 1936 вони перебували у віданні Всесоюзного комітету зі стандартизації. У 1931р. перевірочні палати мір і ваг були реорганізовані в Бюро по стандартизації. Перевірочна робота тоді була скорочена, а фахівці перевірочної справи переключені на роботу з контролю за дотриманням стандартів. Вони проводили перевірку й одночасно контролювали дотримання стандартів. Потім було ще чимало перетворень, у т. ч. і передоручення права перевірки підприємствам і організаціям, що привело до упадку перевірочної роботи.)
1936р. — знову при НКВС, 1938р. — Раднарком СРСР визнав роботу Головного управління НКВС СРСР у ряді напрямків слабкою й ухвалив ліквідувати його та створити Комітет у справах мір і вимірювальних приладів при Раднаркомі СРСР.
Чернігівська область:
1948 рік: Усього приладів, що підлягають перевірці — 65 797;
План “затаврувати” — 65 196 шт.( 346 підлягають перевірці поза регіоном);
1955р. — з’являється відділення в Прилуках.
1959рік: Кількість виявлених незаконних і несправних приладів — 1570, а накладено санкцій — 3 (у т.ч. 2 штрафу і 1 адмінстягнення); реалізовано – 3.
1961 рік, “Держконтрольна лабораторія (ДКЛ) при Чернігівському облвиконкомі”:
В експлуатації знаходиться до 200 тис. “мір і приладів”;
План по їхній перевірці — 105 тис. шт.;
Фактично — 105,479 тис., у т.ч. забраковано — 2,162 тис.
(для порівняння: зараз у рік перевіряємо 285 тис. засобів вимірювальної техніки)
План по “контролю за дотриманням стандартів і ТУ і станом вимірювальної техніки” — 2 підприємства;
Фактично — 4 (для цих перевірок витрачено 120 людино/днів (зараз 1 перевірка розраховується на 10 днів)).
Усього в ДКЛ працювало 17 чоловік (чисельність оперативно-виробничого персоналу 13 чол.), з вищою освітою — 2 чол., із середньою – спеціальною— 4 чол..
Приміщення: До 1961р. Чернігівська ДКЛ і Прилуцьке міжрайвідділ (МРВ) розміщалися в непридатних приміщеннях.
ДКЛ по вул Попудренка, 78; у сирому, непридатному для розміщення лабораторії III розряду напівпідвальному приміщенні житлового будинку, S=102 кв. м.
Прилуцьке МРВ — також у напівпідвальному приміщенні з корисною площею 35 кв. м, непридатному для розміщення постійного відділення.
У листопаду-грудні 1959 р. Чернігівський і Прилуцький міськвиконкоми розглянули 6 варіантів запропонованих приміщень, але жоден не був прийнятий. У 1961р. було прийняте рішення про будівництво в 1962р. нового будинку держлабораторії II розряду. Остаточно обрана ділянка по вул. Чапаєва, 13 (територія колишнього цегельного заводу). Будівництво розпочали у 1962 р., закінчили — в лютому 1963 р.
(Прибудували новий будинок — 1987 р.)
Також у 1961-62 р. були цілком закінчені роботи з капітально-відбудовного ремонту Прилуцького МРВ на 120 кв. м.
1962 р. Наказ: Технікам, що не мають метрологічної підготовки, з 1 січн. 1963р. заборонити видачу клейм і від перевірочної роботи відсторонити.
1961-65 р. Величезний стрибок у кількості засобів вимірювальної техніки по області, з 230 тис. до 520 тис., у зв’язку з масштабним промисловим будівництвом (Пояснювальна записка за планом розвитку робіт на 61-65 рр)
1966 р. Наказ: відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР “Про поліпшення роботи зі стандартизації в країні” … с 1 квітня 1966 р. організувати в лабораторії групу стандартизації: тов. Демешко С.В. (старший групи), Надєїн А.Е і Кожухів В.П.
Почали проводити дозиметричний контроль, з’явилися посади секретаря-друкарки і приймальника приладів.
1967 р. “Тільки цього року на 40 підприємствах і організаціях області створені служби стандартизації і 5 органів відомчого нагляду за вимірювальною технікою. Проконтрольовано дотримання стандартів на 9 підприємствах при плані 4 (225% плану), упровадження стандартів проконтрольоване на 18 підприємствах при плані 13.”
Цікаві факти з наказів по Держконтрольній лабораторії і звітів різних років:
1958 р. Оклад відповідно до штатного розкладу:
Начальник лабораторії — 1530 руб., держповірник — 600-640 руб. (Розшифровка до кошторису витрат на 1959р.: Придбати годинники стінні – 2 шт. — 500 руб., друкарську машинку 1 шт. — 1500 руб.)
1959 р. Лабораторія провела ініціативні перевірки на 3-х об’єктах, у т.ч. у Чернігівському тресті їдалень. Там з 411 одиниць вимірювальних приладів 109 виявилися невірними. Як наслідок поганого стану ваговимірювальних приладів і невірної їхньої експлуатації, у їдальнях, ресторанах і буфетах був виявлений великий відступ у дозуванні кухонних, кулінарних і кондитерських виробів. З 52-х найменувань виробів, підданих у процесі обстеження контрольному переважуванню в присутності представника Чернігівської Торгінспекції, 34 найменування виявилися з відхиленнями ваги, що перевищують припустимі відхилення, передбачені рецептурою. Такі вироби, як шніцель свинячий, виготовлений у їдальні №4, мав більшу вагу на 12% замість припустимого відхилення 3%. У їдальні №8 бутерброд з ковбасою виявився важчим на 20%.
1959 р. Розпорядження Комітету стандартів, мір і вимірювальних приладів при Раді Міністрів СРСР: “…установити відшкодування витрат відрядженим працівникам за перенесення контрольно-вимірювальних приладів від 8 до 16 кг — 3 карбованці, більш 16 кг — 6 карбованців”.
1959 р. Держконтрольна лабораторія має 2 спецмашини ГАЗ-69, одну вантажну автомашину ГАЗ-51, мотоцикл М-72, що підлягає капітальному ремонту, і велосипед. На всі – 1 шофер.
1959 р. “У процесі контролю роботи держповерителів (не рідше одного разу в квартал) були виявлені порушення інструкцій Комітету – у листопаді 1959 р. у ст. держповірителя Кревера И.С., яким були невірно забраковані автомобільні ваги в колгоспі Дроздівка Куликівского району. У травні місяці 1959 р. у ст. технічного інспектора Каганова І.Ф. у Куликівскої ВРМ були повірені і затавровані несправні нерівноплечні пересувні ваги /без арретира/. Ст. технічний інспектор т. Хавін І.М. у березні 1959 р. неякісно провів ревізію засобів вимірювання паливно-мастильних матеріалів на 2-х об’єктах: у м. Бахмачі в РТС і на молочно-консервному заводі. У результаті вжитих заходів у 1-м півріччі 1959 р. Товариші Кревер І. С. і Каганов І. Ф. були звільнені з лабораторії, ст. технічний інспектор тов. Хавін І. М. переведений на посаду технічного інспектора і в 2-му півріччі значно поліпшив свою роботу.”
1961 р. Були списані 4 шт. гирі 20 кг. III-го розряду, передані районному відділенню сільгосптехніки і їм загублені.
1961 р. З наказу про розподіл обов’язків між працівниками Держконтрольної лабораторії (у наказі перераховані 22 чол.):
“За прибиральником Матрухан Л. Г. — ведення каси лабораторії, реєстрація вхідної документації.
За прибиральником Підкидиш М. А. — прибирання приміщення, відповідальна за інвентар лабораторії.”
1963 р. “Незважаючи на кількаразові попередження, двірник ДКЛ Мурашкін Василь Васильович продовжував порушувати трудову дисципліну. Так, 21 і 23 вересня знаходився на роботі в п’яному стані й у такий спосіб вчинив прогул без поважної причини. Оголосити сувору догану з останнім попередженням. Зарплату за 2 дні прогулу з Мурашкіна утримати.”
1964 р. “Контролем діяльності Прилуцького МРВ встановлені серйозні недоліки в перевірочній і контрольно-ревізійній діяльності відділення. При проведенні загальної ревізії в м. Прилуках з 25 обревізованих об’єктів (головним чином торгова мережа) на 19 виявлені несправні і з простроченими клеймами прилади. З загальної кількості (452) — 216 одиниць невірні, несправні і з простроченими клеймами (47,7%). Ще гіршими були справи в сільському секторі.